История полузащитника Реал Фармы, который шел к цели, преодолевая все препятствия.

Для півзахисника одеської «Реал-Фарми» Олександра Машніна матч 19-го туру проти «Миру» став першим у основному складі, за що він віддячив своєму тренеру результативною грою. 26-річний футболіст відзначився дублем, а його команда здобула переконливу перемогу — 3:1.

Як виявилося, доля талановитого футболіста заслуговує окремої розповіді. Ми зв’язалися з Олександром і дізналися з чого починалися його перші кроки у футболі, і який шлях він пройшов, перш ніж стати героєм зустрічі проти горностаївського «Миру».

— Футболом я почав займатися у шість років, — взяв слово 26-річний півзахисник. — Першим тренером у мене був батько, він мені і прививав любов до футболу. Потім була академія «Чорноморця» і перший тренер Володимир Костянтинович Радіонов. Моїм кумиром був Роберто Баджо, а улюблена команда в дитинстві «Мілан», адже там грав наш легендарний гравець Андрій Шевченко.

— З якими труднощами вам довелося зіштовхнутися на етапі переходу з юнацького у дорослий футбол?
— Головна відмінність між юнацьким і дорослим футболом — фінансова складова. В дитинстві ми просто грали в м’яча, а зараз футбол — це наша робота, нам потрібно годувати свої сім’ї, доводиться набагато більше і натхненніше працювати, щоб вигравати. Перші і, напевно, головні труднощі у мене виникли у 14-15 років, коли виявили хворобу колін.

Лікар мені сказав, що мінімум на рік треба забути про футбол і лікуватися. І коли я видужав, мої ровесники вже грали у Чемпіонаті України, а я заново, можна сказати, вчився грати у футбол. Голова пам’ятала, а ноги не робили, аж надто багато пропустив. Після цього вже не міг уявити, що колись буду грати на професіональному рівні.

— Ви довгий час виступали за ФК «Одеса». Розкажіть, будь ласка, про цей етап кар’єри.
— У ФК «Одеса» я потрапив в 20 років. Спочатку виступав за другу команду, яка грала на першість міста. В кінці чемпіонату до мене підійшов Андрій Вікторович Пархоменко і запросив на тренування з першою командою, подивитися, що я можу. Незабаром я підписав повноцінний професіональний контракт. Влітку 2012 року пройшов збори з першою командою у Криму. З поверненням до Одеси продовжував грати за другу команду. Лише раз я потрапив до заявки першої команди у матчі проти команди ПФК «Суми», але так і не вийшов на поле, так і не дебютував у першій лізі України.

Незабаром ми розірвали контракт за спільною згодою сторін. У 21 років я вирішив закінчити кар’єру і пішов у рейс, але з часом зрозумів що це не моє і думки про футбол мене не покидали. Тому, після півроку у морі я повернувся до гри. Після невдалого контракту з ФК «Одеса» я знову задумався завершити кар’єру, адже інших варіантів просто не було. Влітку 2013 року я знову пішов у рейс. За чотири місяці я повернувся додому з величезним бажанням грати у футбол, і почав знову натхненно тренуватися. Грав у міській команді «Сохо-Нет», а потім мене запросили до ФК «Жемчужина».

— У складі «Жемчужини» вам вдалося стати кращим гравцем зимової першості Одеси у 2015 році. Що можете сказати про рівень цього турніру, і який матч видався найбільш складним.
— Рівень зимової першості нічим не гірше другої ліги. На зимову відпустку приїжджають футболісти з Одеси, які виступають у професіональних лігах та беруть участь у турнірі, щоб підтримувати себе в тонусі під час відпустки. Також грають безліч відомих гравців, які закінчили кар’єру. Одним словом, турнір дуже цікавий і непростий. Найскладніші матчі були проти ФК «Балкани» і теперішньої моєї команди — ФК «Реал Фарма».

— Була інформація, що цього міжсезоння ви побували на перегляді в одеському «Чорноморці». Чому, на ваш погляд, не вдалося закріпитися у складі «моряків»?
— Коли отримав запрошення пройти збори з першою командою «Чорноморця», я дуже був здивований і щасливий. Гадав, що нарешті мені пощастило і мене помітили… Не вдалося закріпитися в цій команді, думаю через те, що вони цікавляться молодими гравцями, які грали у збірних. Навіщо їм потрібен 25-ти річний невідомий футболіст? Краще взяти молодого. Ну і, звичайно, вплинув той фактор, що у мене не було жодної гри на професіональному рівні. Зараз важливо, щоб у тебе був досвід виступів на високому рівні, статистика, без неї тебе нікуди не візьмуть.

— Як з’явився варіант з ФК «Реал Фарма» і хто був ініціатором запрошення?
— Ми не раз грали проти ФК «Реал Фарма» і Владислав Вікторович Зубков бачив, на що я здатний. Після закінчення першого кола другої ліги Владислав Вікторович подзвонив мені і запропонував зустрітися. Так я опинився у «Реал Фармі».

— Як проходила підготовка до матчу з «Миром»? У стартовому складі з’явилося відразу вісім нових гравців.
— Підготовка до матчу з «Миром» була дуже інтенсивною, награвався інший склад, всі готувалися до дуже важкого матчу. Кожен із запасних гравців хотів скористатися шансом і закріпитися в основному складі.

— Чи могли ви уявити, що у першому матчі в основному складі «фармацевтів» зможете відзначитися дублем, а ваш гол буде визнаний голом туру?
— Чесно, такого не міг навіть уявити. Я дуже радий, що так все вийшло, а найголовніше, що команда виграла і заробила три дуже важливих очки.

— Відчуваєте зіграність з партнерами по команді або ще потрібен час на «обкатку»?
— З кожною грою все краще відчуваємо один одного, але є ще над чим працювати.

— До кінця чемпіонату вашій команді належить зіграти з лідерами другої ліги: «Колос», «Скала», «Верес», «Інгулець»…
— Вважаю, ми маємо гарні шанси виходу до першої лігу. У нас гарний підбір футболістів, а кваліфікований тренерський штаб робить усе для досягнення поставлених цілей.

Коротка довідка:

Олександр Машнін — вихованець одеського футболу і молодіжної команди ФК «Одеса-2», відомий своїми виступами за низку одеських клубів серед яких «Реал», ФК «Одеса» та ФК «Жемчужина». У складі ФК «Жемчужина» був переможцем і кращим гравцем зимової першості Одеси у 2015 році. З 2016-го гравець ФК «Реал Фарма» Одеса.

Народився: 20 березня 1990 року у Миколаєві.

Перший тренер: В.К. Радіонов

Ігровий номер: 50

Амплуа: Півзахисник

Зріст: 181 см

Вага: 70 кг

Ця історія красномовно показує, що ніколи не можна здаватися, а треба постійно йти до своєї мети та жити футболом.

Юрій Сєбов, спеціально для ПФЛ України

Комментарии

0